Погляд зі Сходу: Європа в арабських джерелах

 

t1

 

Більш об’ємне й глибше сприйняття суспільством себе в якості повноцінного суб’єкта розвитку історичного часу відбувається паралельно двома шляхами: саморефлексії, - вивчення та аналізу насамперед фаховими групами особливостей та закономірностей явищ і подій, а також одночасно і залученням зовнішніх джерел, які допомагають відходити від можливої суб’єктивності в оцінках. Арабські джерела як в історії Європи так і України є особливо цікавим історичним джерелом, яке, зокрема, містить не лише фактологічну інформацію, проте значною мірою надає цивілізаційні опції сприйняття процесів.

360 років минуло з того часу, як архідиякон Павло Алепський, який супроводжував Антіохійського патріарха Макарія ІІІ у його тривалій подорожі з Сирії через Константинополь до Волощини й Молдавії, «країни козаків» і Московії, почав укладати свої нотатки. У них відбилися враження про далекі землі і звичаї європейських народів, з якими мандрівникам довелося познайомитися під час подорожі. Завдяки сирійському архідиякону стали відомі цінні історичні реалії, збереглися детальні описи монастирів і церков Києва, Чигирина, Суботова, інших міст сучасної України, як їх побачили православні араби XVII століття. Твір Павла Алепського є найдетальнішим описом європейських країн арабськими мандрівниками, істориками й географами із тих, що збереглися. Але написання подібних творів і до архідиякона Павла мало багату традицію, а географія як галузь наукових знань зародилася в арабському світі. Саме арабські рукописи є одними з найдавніших джерел, які донесли відомості про слов’ян, Київ і князівства Давньої Русі. Втім, далеко не завжди ці тексти, як опубліковані, так і, особливо, рукописні, привертали належну увагу дослідників.

Унікальність міжнародної наукової конференції «Погляд зі Сходу: Європа в арабських джерелах», яка відбулася 22-23 вересня 2015 р. насамперед пов’язана з тим, що вона стала результатом поєднання  зусиль різних наукових центрів, - історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, Центру візантійської історії та цивілізації (UMR 8167 OrientetMéditerranée / Mondebyzantin), Інституту досліджень Південно-Східної Європи Румунської Академії. Виступи провідних українських та європейських сходознавців представили чимало цікавих  новітніх фактів та свідчень, актуальних як для сучасної арабістики, так і для подальшого вивчення опису подорожі Антіохійського патріарха Макарія Східною Європою та інших рукописних або опублікованихарабських джерел з історії європейських народів.

Студенти історичного факультету, насамперед спеціалізації «сходознавство» одержали не лише інформацію, яка доповнює навчальний процес, але й якоюсь мірою імпульс для розвитку і вдосконалення себе в галузі арабістики.    

Історичний факультет щиро вдячний всім учасникам за їхні натхненні виступи та внесок у розвиток сходознавства в цілому.        >>ДЕТАЛЬНІШЕ>>>

 

Таран М.А.

 

 

 

t2

 

 

t3

 

t4

 

t5 

 

t7